Биков з’явився в Форосі на початку 90-х. Починав трудовий шлях сантехніком санаторію «Форос». Швидко зійшовся з директором санаторія Колитюком, який почав «просувати» Бикова. У подальшому молдавський гість зав'язав корисні зв'язки із «потрібними людьми», зокрема, із російськими бізнесменами, які мали інтереси у Форосі. Із ними Бикова звів місцевий бізнесмен Шевченко, з яким колишній сантехнік близько затоварищував.
Бізнесмени були відставними офіцерами російської розвідки. Але ж, як помічено, колишніх розвідників не буває… Биков запропонував їм привабливий інвестиційний проект. Предмет інвестування – пан Биков власною персоною. Розвідникам-бізнесменам ідея сподобалася й вони протягом короткого часу влили в Бикова близько півтора мільйони доларів. Частина грошей переводилася через російський ВТБ банк, близько півмільйони – готівкою, яку доставив з Росії кур'єр. Частина цієї суми навіть засвітилася на кордоні. До речі, кур'єр мешкає в Україні й згоден давати свідчення: скільки, коли, якими купюрами платив Бикову. А саме: 2003—2004 років Бикову передають 200 тисяч доларів першої проплати за вирішення питання з будівництвом пансіоната в Форосі. Тоді ж він отримав 50 тисяч євро на передвиборчу кампанію, а пізніше – ще півмільйона доларів. Як стверджує кур'єр, 2007 року він тричі передавав гроші Бикову: 200, 200, 100 тисяч доларів через доньку Олену у Києві.
Згідно попередньої домовленості, «інвестиції» мали піти на просування Бикова у місцеву владу. Прибуток «інвесторів» – у конкретних об'єктах й гектарах кримської землі, яку Биков обіцяв надати росіянам в разі обрання головою селищної ради. Посаду він отримав – завдяки російським грошам. Й віддячив «інвесторам»: ті отримали в свої руки пансіонат. Щоправда, навколо нього виник конфлікт, в результаті якого маємо труп. Але про це пізніше.
Першою кривавою справою у виконанні групи Бикова став його «ангел-охоронець» — директор санаторію «Форос» Калитюк, який необачливо штовхав угору свого сантехніка. Калитюку тривіально проломили голову й кістки. Нині на Бикова оформлена земля й будинок на ній, що у Балаклавській долині, які до цього належали Калитюку. Коли «органи» зацікавилися новою власністю Бикова, той відповів тупо: «Навіть не знаю, як пояснити. Прокидаюся: якісь люди стоять й документи на право власності мені у пику пхають: бери, шановний, тепер це твоє».
Отакої! А колишній власник ходить з проламаною головою й претензій до Бикова не має…
Але повернемося до російських чи-то розвідників, чи-то бізнесменів… Вони створили таке собі ТОВ ТЗФ «Агросервіс», якому стараннями Бикова дісталася земля, а на ній росіяне звели цілий готельний комплекс, що називається «Клімат-Павільйон». Щойно будівництво завершилося, як Биков почав вимогати від своїх «інвесторів» кілька мільйонів доларів в якості «подяки» за землевідведення. Росіяне отетеріли: ми ж тебе в люди вивели, зробили з сантехніка цілого голову селищної ради… І грошей більше не дали. А даремно. Биков провів через селищну раду скасування рішення про землевідведення. Хвильку уваги: це сталося вже тоді, коли на цій землі звели готельний комплекс вартістю 12 мільйонів доларів…
Росіяне почали боротися, подали до суду. І тоді Биков «замовив» посередника між ним та російськими інвесторами. Шевченку не пощастило: росіяне далеко – в Москві, а він – поруч, у Форосі. Його не вбили виключно через людський фактор: кілер сам прийшов до свого «клієнта» й повідомив, що повиненен його вбити. Власне після цього на банду вийши «органи». Нині частина бінди в бігах, частина — під арештом. Але головна дієва особа — хресник Бикова Андрій Пишний, 1980 року народження. Раніше був засуджений за хуліганку, учасник боїв без правил в Росії, директор фірми, через яку Биков проводив чимало оборудок.
Нині Пишний засуджений на три роки за зберігання зброї. Але це кавіточки. Він – підозрюваний по справі про замах на вбивство Шевченко, яка активно розслідується. За даними правоохоронців Пишний – член міжнародної кілерської групи. Можна впевнено прогнозувати, що сидіти йому доведеться довго. Але ж, поруч має сидіти й хрещений батько – Биков. Замість цього він втретє балотується в голови селищної ради. Й, вірогідніше за все, таки знов пройде у владу.
Биков вміє тримати нос по вітру: з часів Кучми, коли він вперше очолив Фороську раду, екс-сантехнік встиг затоварищувати з представниками всіх влад, які минули. Щоправда, у 2005-у надовго з’їхав до США, де в нього є нерухомість, й куди збирався виводити капітали, очікуючи від помаранчевих помсти за бєспрєдел за часів Кучми. Але помаранчева влада вивилася недієздатною, врешті-решт Биков повернувся й почав царювати з подвійною енергією.
Схема проста: розпродаж земель — яких можна й неможна. Також він зі слухняним депутатським корпусом опанував нова рейдерську схему: повернення у власність ради земель, які вже були продані раніше. Про його рейдерські можливості говорить хоча б такий факт: рік тому по цій схемі він забрав санаторій «Південий». Для інформації: «дахом» комерсантів, що володіли санаторієм, були співробітники СБУ. Але це не завадило Бикову здійснити сміливу операцію із захоплення чужого майна.
Так він швидко нацарював квартиру з зимовим садом в центрі Севастополя, яку оформив на родича, на дружині – будинок у Форосі. Жінка керує авто RAV-4, яку їй купив тоді ще друг і подільник її чоловіка Шевченко.Сам Биков має «Хонду-легенда», яка також куплена не ним, а київським бізнесменом. Ще Бикову належить два дуже дорогих котеджі, оформлені на підставних осіб.
В пасиві нашого героя – шість фактових кримінальних справ, які не перший рік лежать в прокуратурі Ялти. По них давно вже слід висувати звинувачення Бикову, але той найшов шлях до прокурорських душ. Й навіть попри те, що в нього на квартирі при обшуці в рамках справи про замах на вбивство Шевченка виявили незареєстровані автомат, пістолет й 45 набоїв, Биков досі «не при справах». До речі, обшук на квартирі Бикова був одним з 16, що проводилися в рамках справи про замах на вбивство. В результаті на квартирах у членів банди Бикова вилучено цілий арсенал: окрім двох стволів, вилучених у боса, також знайшли 3 автомати АКМС, 1 пістолет, 1 револьвер, 16 патронів калібру 9 мм, 45 патронів калібру 7,62 мм, помпову рушницю 12 калібру.
Також Биков фігурує у справі про конвертаційний центр. Є ще дві справи щодо розкрадання бюджетних коштів. 2008 року його «приймали» на хабарі. Биков знов – недоторканний. З обранням Януковича президентом, він швиденько перелицювався з соціаліста у регіонала, й нині висувається втретє на голову селищної ради – вже від Партії регіонів. Цікаво, що «дах» Бикова в кримській прокуратурі не позбувся посади зі зміною помаранчевих на регіоналів. Отже, перспектив на реалізацію зібраної против Бикова інформації – ніяких.
Але не лише через прокурський дах Биков залишається на волі. Серед тих, хто оберігає голову-розкрадача та вбивцю, знаходимо екс-міністра юстиції Оніщука. В нього під Форосом чимала земельна власність. Разом із Биковим вони ледь не вкрали землю у держави: вона належала Кримському сільгоспінституту. Якби не втручання міліції, яка саме в цей час арештувала Пишного (через його фірму мала б проходити вкрадена земля), цей ласий шматок вже був би неодноразово перепроданий – й кінці у воду… За цим фактом також порушена кримінальна справа, однак, як ви здогадалися – Биков у ній проходить свідком.
Ви спитаєте, яким чином до банди Бикова потрапив колишній міністр юстиції Микола Оніщук? Зараз розповімо. До речі, не лише екс-міністр юстиції, а й головний кардіолог України Ємець. Далі – цитата з документу.
«…на території Фороської селищної ради за участю Оніщука М.В., головного кардіолога України Ємця І.М., голови Фороської селищної ради Бикова А.М. та громадянина Російської Федерації Бойка І.Я. здійснюються операції щодо розподілу земельних ділянок всупереч діючому законодавству.
07.09.2000 року Ємець Ілля Миколайович та Оніщук Микола Васильович придбають будівлю колишньої пральні виключно під об’єкт оздоровчого призначення.
Із використанням корупційних зв’язків 17.03.2005 рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі за позовом Оніщука М.В. до Ємця І.М. про стягнення коштів на відшкодування понесених витрат з наступною зміною предмету позову та визнання права власності на майно, за Оніщуком М.В. визнано право власності на житловий будинок за вказаною адресою.
Це рішення суперечить вимогам чинного законодавства, а саме:
Відповідно до ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являють за місцем знаходження цього майна.
Вирішуючи питання щодо оформлення право власності на житловий будинок, Шевченківський районний суд порушив права Фороської селищної ради, яка будь-яких дозволів на зміну цільового призначення земельної ділянки та будівництво житлого будинку Оніщуку М.В. не надавала. Крім того, до справи не було залучено управління головного архітектора Ялтинської міської ради, інспекція ДАБК, які не надавали дозволів на проведення будівельних робіт.
За аналогічною схемою 06.03.2006 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі за позовом Оніщука М.В. до Ємця І.М. про стягнення коштів на відшкодування понесених витрат з наступною зміною предмету позову та визнання права власності на майно, за Ємцем І.М. визнано право власності на житловий будинок за адресою с.м.т Форос, вул. Космонавтів, 10-а (пізніше будівлі присвоїли літеру «Б»).
2007 року вищевказані особи домовляються про спільну працю з головою Фороської селищної ради Биковим А.М. та громадянином РФ Бойко І.Я. і придбають фіктивне приватне підприємство «Фарватер-Д».
Директором та одним із засновників ПП «Фарватер-Д» стає хресник голови Фороської селищної ради Бикова -Андрій Тихонович Пишний (затриманий працівниками МВС України).
Іншими співзасновниками стають довірені особи Оніщука М.В., Ємця І.М. — Угрінчук Е.Р. та Осика Т. М.
В подальшому ПП «Фарватер-Д» використовувалось для рейдерського захоплення майна ТОВ ТЗФ «Агросервіс» в інтересах вищевказаних осіб.
Протягом 2006—2009 років Прокуратурою АР Крим, ГУМВС України в АР Крим та МВС України були проведені неодноразові перевірки зазначених фактів, але при втручанні високопосадовців Генеральної прокуратури України, рішення за вказаними фактами прийняте не було».
Можливо після цього вас не дивуватиме надзвичайна впливовість скромного голови селищної ради. Коли 19-річна донька Бикова Олена приїхала в Київ вчитися у столичному вузі, особисто заступник мера Черновецького Голиця підписав розпорядження, за яким 19-річне дівчисько отримало за рахунок київської громади квартиру на Подолі. Нині батько прикупив доні до цього ще одну квартиру за 450 тисяч доларіва й офісне приміщення на Подолі, аби дитинко могло зайнятися бізнесом.
За помаранчевих часів Биков вільно заходив до кабінету міністра Луценка, із яким того познайомив Клюєв. Можливо завдяки цьому знайомству розслідування справ, де фігурує Биков, в міліції ішло аби як. Щоправда, генераль Москаль неодноразово згадував Бикова не злим тихим словом. Чи не через це свого часу пробігла чорна кішка поміж ним та Луценком?
Спостерігачі роблять негативні прогнози: ця вакханалія не можи тривати безкінечно. Поки правоохоронці кришують злочини Бикова, хтось з ображених врешті-решт вирішить проблему у кримінальний спосіб. Але оскільки противник дуже небезпечний, то й розборки будуть бурхливими: зі справжніми військовими діями, з морем крові й численними жертвами…