Житловим кодексом передбачається повернення  з 1 січня у нашу побутову реальність пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг (свого часу пеня була скасована у зв’язку із невиплатою зарплат). У кодекс вставлені норми щодо реконструкції хрущовок. Якщо виходити з норм кодексу, люди, які живуть в хрущовках Шевченківського району або Ленінградської площі у результаті такої реконструкції можуть опинитися взагалі за межами міста. Річ у тім, що забудовники, які виступають співавторами закону, лобіювали положення, за яким мешканців реконструйованого житла можна виставляти, куди захоче забудовник.

Цікаво, що юруправління Верховної Ради у своєму висновку також зазначило, що низка положень проекту не відповідає Конституції України. Зокрема, Головне управління вважає, що передбачені проектом підстави вилучення житла для задоволення суспільних потреб суперечать положенням Конституції України».  Так само, на думку юристів, не відповідає конституційному принципу інститут переведення житлових приміщень у нежитлові.

Ми попросили експертів прокоментувати новації, закладені у проекті закону .

Олександр Сергієнко, директор Інституту міста:

ЗАКОНОДАВЕЦЬ ВИКОНУЄ БІЗНЕС-ЗАМОВЛЕННЯ ЗАБУДОВНИКА

Норми цього Кодексу обмежують право громадян вільно розпоряджатися своєю власністю. Там є багато статей, які приводять до прямого порушення Конституції й робилися на замовлення представників будівельного і банківського бізнесу. Проілюструю це конкретними прикладами. Стаття 129 ЖК передбачає, якщо ви не заплатили за іпотечну квартиру, то на письмову вимогу кредитора ви,  без будь-якого суду, зобов’язані в місячний строк квартиру звільнити. Інакше вас виселять через суд. Паралельно виникає інше запитання: чи банк повертатиме сім’ї виплачені за житло гроші? Якщо договірні сторони повертаються до варіанту, коли сім’я повертає квартиру, то й банк повинен повернути всі гроші: і тіло кредиту, і відсотки. Все це повинно бути прописано в кодексі, проте нічого цього немає.

У проекті всього одна невеличка стаття 166 кореспондується із старим законом 2006 року «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», але ця стаття явно відкриває шлях примусовому виселенню громадян з власних квартир. Кодекс не дає однозначні й чіткі гарантії тим, кому пропонують переселитися: яка житлова і загальна площа їм пропонується, яким буде інтер’єр та обладнання квартири, яка грошова оцінка нового житла (якщо хтось захоче взяти грішми) і, врешті-решт, яка компенсація за всі незручності, пов’язані зі переїздом. Знову законодавець, як і у випадку з виселенням із кредитної квартири, виконує бізнес-замовлення забудовника, щоб він без особливих церемоній міг звільнити собі територію під забудову. І виселення буде не як виняток, а як загальне правило. Кодексом примусово вводиться Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Проводяться загальні збори,  всі мешканці зобов’язані підпорядковуватися рішенням загальних зборів, навіть якщо вони не вступили до ОСББ. Звичайно, за ОСББ – майбутнє: особиста квартира не може висіти в просторі без нижніх і верхніх поверхів, водяних труб, електропроводки та каналізації, тільки не треба заганяти народ у краще майбутнє залізною рукою.

Пік цинізму у ставленні до чужої власності – у статті 36: громадян зобов’язують віддавати, безплатно, власну квартиру, яка належить їм на підставі права приватної власності, органу, який надає їм у порядку черги нову. Ось таке ставлення до чужої власності у отців реформи ЖКГ.  Втім, нічого дивного, у перехідних положеннях вони оголошують житло особливою формою власності, відмінною від інших. Напевно, яку просто так можно відібрати.

Олексій Кучеренко, міністр ЖКГ у 2006-2007 роках:

НОРМОЮ ПРО ПРИМУСОВЕ ВІДСЕЛЕННЯ ЛЮДЕЙ ЗАКЛАЛИ ВИБУХІВКУ

У мене глибоке переконання, що в цілому кодекс - неконцептуальний та шкідливий документ, незрозуміло, що його автори хотіли ним сказати.  Та й при цьому взагалі незрозуміло, хто його автори.

Щодо пені, то вона потрібна, але вона не повинна бути предметом цього кодексу. Повинна існувати типова угода, яка б прописувала взаємні зобов’язання обох сторін - і споживача, і надавача послуг. І споживач повинен сплачувати якісь штрафи, якщо він запізнюється із платнею. І аналогічні штрафи повинен сплачувати надавач, якщо він невчасно вивіз сміття або не подав воду. З точки зору комунальників, пеню слід підсилювати задля підвищення платіжної дисципліни. Але це не така проблема, рівень платежів населення за комунальні послуги – 100-101%.

Тепер про реконструкцію хрущовок. Ніяких проектів з реконструкції найближчі п’ять років не буде.

Задля того, щоб проект був реалізований, ціни на житло повинні бути, як три-п’ять років тому. Тоді за ціну квадратного метра можна побудувати сам метр, а також півтора квадратних метри для переселенця плюс видатки на утилізацію старого будинку. Вибачте, економіка не в тому стані. Це все дурниці! Звичайно, забудовники хочуть вимостити зручний шлях до реконструкції, яка колись буде, але Конституцію ніхто не порушуватиме. Мені навіть шкода, що цією нормою про примусове відселення людей вони заклали вибухівку під всім житловим кодексом. Та за відселення ніхто ніколи не проголосує. 

У цей кодекс всі щось закладали. Комунальники лобіювали пеню, забудовники лобіювали відселення. Але всі експерти пропускають такий важливий момент. Із прийняттям кодексу з’являється новий вид бізнесу – керуючі компанії. Оце є небезпека.

Спритні ділки у цій каламутній воді,  на хвилі війни з ЖЕКами, хочуть увійти в цю справу, замінити ЖЕКи та взяти на себе всі фінансові потоки, всі нежитлові приміщення, всі прибудинкові території, бюджетні кошти на ремонт будинку. Головна небезпека саме в цьому. ЖЕК поганий, але він комунальний. Там можна зняти директора, поміняти керівника, а якщо комунальний ЖЕК замінять приватні компанії, то це буде співставно із тим, як приватні агрокомпанії обдурили селян, забрали їхні паї, які вони вже не можуть забрати назад. Бо селяни коли віддавали, то не дуже розуміли, що робили. А зараз, коли наші люди ще не дозріли ментально, їм пропонують за рік визначитися на зборах будинку, яку з керуючих компаній замість ЖЕКу вони обирають.

Виходячи з логіки авторів законопроекту, люди на зборах будинку повинні це визначати. Та хто на ці збори прийде? Знаєте що це буде? Два-три спритних ділки пробіжать по дому, зберуть якісь підписи та віддадуть цей будинок в халепу до якоїсь керуючої компанії. В принципі, за такими компаніями майбутнє, але їх поки що немає на ринку. І тут зарита головна проблема. Бо я знаю, хто хоче та для чого хоче створити ці керуючі компанії. Вам підсунуть управляючу компанію. Вона диктуватиме тарифи, через неї пускатимуть державне фінансування на капітальне ремонти. Це буде приватний монополіст.

Я категорично виступаю проти, бо думку комунальників запитали, думку енергетиків запитали, власників житла не запитали, нас з вами.

І взагалі на сьогодні багато фахівців з права запитують, а для чого цей кодекс взагалі потрібний? Він не потрібний, бо кодекс кодифікує якісь сталі норми, які працюють, які є незаперечними. А в нас не працює жоден проект.

Рік тому прийняли документ про приватизацію гуртожитків. Теоретично гарний, але вони не показали джерела реалізації. Всі ці гуртожитки у статутних фондах підприємств. Закон про соціальне житло прийняли. Він не працює. Закон про ОСББ не працює. Бо він формальний. Закон про житлово-комунальні послуги не працює, бо немає відповідальності з боку надавача послуг. Жоден закон не працює, а в цих умовах вони намагаються зробити надзакон. Та ним вони взагалі підірвуть ситуацію. Це виключно амбіції авторів, які його лобіюють та хочуть собі пам’ятник прижиттєвий. І замість приймати зміни до законодавства, щоб дати можливість запрацювати вищезгаданим законам, вони приймають нікому не потрібний кодекс.

Скажіть, будь ласка, цей кодекс що, серйозно допоможе людям вирішити проблеми з чергами на квартиру? Та в житті не допоможе. І слід нарешті чесно людям сказати. Є мільйон двісті тисяч людей на квартирній черзі. І ми що: дамо всім людям безкоштовні квартири? Черга рухається із швидкістю піввідсотка на рік. Останнім в її кінці слід буде чекати двісті років. Цей кодекс не вирішить жодної проблеми. І в міністерстві ЖКГ нема фахівців, які цього не розуміють.

Борис Кушнірук, експерт, керівник ОСББ:

ПЕНЯ ПОТРІБНА, АЛЕ БЕЗ НЕГАЙНОГО ВСТАНОВЛЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ ЦЕ ВИГЛЯДАЄ НЕКОРЕКТНО

У проекті Житлового кодексу є норми, які я вважаю в принципі позитивними. Пеню за несвоєчасну сплату послуг ЖКГ потрібно вводити, бо коли людям розповідають, що невчасна сплата - це щось далеке і що якісь підприємства десь недоотримають гроші, то у мешканців виникає ілюзія: мене це не стосується. Запровадження пені – це крок вперед. Але слід з’ясувати: а за що ми платимо? Де лічильники тепла? Хто може довести, що підприємство надало нам послугу саме в тому обсязі, про який говорять? Повинен бути лічильник, який показує реальне споживання. Необхідний регулятор, який би регулював це споживання. Якщо ви хочете зменшити споживання, то ви якимось чином маєте це регулювати. А у нас абсолютно більша частина будинків не має регуляторів. Тому виходить, ми невідомо за що платимо. Пеня потрібна, але без негайного встановлення лічильників це виглядає некоректно.

Щодо ОСББ... У Прибалтиці свого часу об’єднання співвласників зробили із сьогодні на завтра. Люди проснулися в ОСББ. Але я є прихильником навіть такого стрімкого рішення. Бо оформлене це право чи неоформлене, ми фактично є співвласниками житла. І якщо ми є співвласниками, то у нас є права, але є й спільна відповідальність.

На сьогоднішній момент складається ситуація. З одного боку ми не можемо свої захистити права - бо якщо ми є співвласниками, то у нас не повинні забирати підвали, горища, будь-які інші приміщення, дитячі майданчики, прибудинкові землі. А забравши це все, вони хочуть створити ОСББ. І підозрюю, що влада ще якийсь час буде тягнути із створенням ОСББ, щоб встигнути забрати те, що залишилося. Бо насправді ОСББ слід було робити негайно та одразу  ще десять – п’ятнадцять років тому. Тоді люди ще розуміли, що у них є власність, яка дає їм певні права та певні можливості.

Що стосується спільної відповідальності. Приватизувавши житло, ми отримали певні зобов’язання. Люди повинні усвідомити, що те, що перебуває за межами вашого помешкання, але в межах будинку - це ваша спільна відповідальність. І не буде дяді, який зможе це зберегти та тримати у нормальному стані. Тому я переконаний, що вводити ОСББ потрібно. Єдине, що не підлягає ОСББ-зації, це той житловий фонд, який повинен зноситися. Якщо протягом трьох – п’яти  років будинки повинні зноситися, то там робити ОСББ нема сенсу.

Важливо, зі створенням ОСББ повинен бути запущений механізм, коли люди беруть довгостроковий на 10-15 років кредит у держави. Я пропонував для цього створити спеціальний фонд. Причому, коли йдеться про перший ремонт будинку, то 80 відсотків повинна дати держава, а 20 повинен бути кредит, який люди мають повернути протягом двадцяти років. Але тоді у них з’являється відповідальність за те, що вони роблять. І по-друге, людям відводяться кошти з бюджету, а вони можуть вирішити що з ними робити: ремонтувати дах, ліфти чи ставити лічильники. Але цей механізм привчив би людей до самоорганізації та відповідальності за свою власність.

Опитувала Олена Мігачова