Репресії проти підприємців, які виступали за скасування Податкового кодексу, ні для кого сенсацією не стали. Але цього разу в діях влади є кілька характерних нюансів. По-перше, правоохоронні органи «цікавляться» не лідерами руху, а рядовими учасниками.

По-друге, вони реагують вже після того, як майдан був згорнутий. Логічно: спробували б вони «взяти» когось з лідерів в розпал протестів! Фактично ж, ноу-хау української влади в тому, що вона використовує партизанські методи, що, звичайно, значно ускладнює боротьбу підприємців за свої права.

Сергія Костакова “взяли” першого грудня, коли він вийшов з будинку в двір, щоб розігріти машину, на якій хотів відвезти свою дружину Ірину на роботу. Жінка вийшла з під’їзду, але не знайшла свого чоловіка.

Вже пізніше з’ясувалося, що його затримала міліція за підозрою в хуліганстві під час виступів проти КАТу – Податкового кодексу Азарова-Тігіпка. Працюючи у фірмі, яка займається теплоізоляцією труб, Сергій брав активну участь у всіх протестних акціях. Він також підтримував тих, хто жив у наметовому містечку під Верховною Радою, приносячи їм продукти.

У Костакова – сімейний бізнес, який він веде разом зі своїм батьком і братом з початку 90-их. Дружина заарештованого підприємця відмовляється говорити, як називається його фірма: «самі розумієте, якщо скажу, вони завтра ж прийдуть». Варто, однак, сказати, що їх виробництво знаходиться в Броварах, на ньому працює менше десяти людей.

Підприємство Костакова не платить єдиний податок. Відповідно, їм не загрожувало «відстібати» замість 200 гривень 600 у разі прийняття нового Податкового, що було одним з найболючіших пунктів реформи. Але зміни все одно вдарили б і по них.

Фірма Костакова брала субпідряди на будівництві Національного спортивного комплексу «Олімпійський». «У той час він буквально жив на роботі, куди я йому щодня привозила їжу», – каже його дружина. Словом, Сергій не просто підприємець, який торгує на ринку китайськими товарами (хоча в цілому і в цьому немає нічого поганого). Він – вітчизняний виробник, про якого на словах так лагідно піклується будь-яка українська влада. Але саме він сьогодні опинився за гратами.

Сергію інкримінують 296 статтю – хуліганство. Мовляв, він під час мітингу і демонстрації 22 листопада пошкодив машину, що стояла на вулиці, яку перекрили протестувальники.

Правоохоронці стверджують, що у них навіть є свідки «злочину». Ними, звичайно, виявилися міліціонери. Також є відеозапис, на якому начебто видно, як Костаков займається вандалізмом. Правда, пред’явити цей відеозапис вони поки не наважуються, і навіть не говорять, що конкретно порушує підприємець.

Ну, а з міліціонерами, яких також нікому не показують, взагалі смішно вийшло: виходить, вони бачили, як Сергій розбивав машину, але тільки флегматично фіксували це. (Якби це було правдою, то можна було б запитати: кому взагалі потрібні такі міліціонери?)

На сьогоднішній день вже відбулося два суди над Костаковим. Суддя Шевченківського суду Наталія Бужак визнала, що Сергій нікого не вбив, не зарізав, не перевозив для продажу наркотики. Але – винесла рішення про продовження строків утримання в Лук’янівському СІЗО на два місяці!

Характерно, що суди над Сергієм відбулися без участі його дружини та інших родичів. Ірині взагалі при цьому нічого не сказали.

— У нас є дочка. Їй шістнадцять років, вона все знає. А хіба ми винні, що у нас така держава? ... Хоча, може, й винні, – задається риторичним питанням Ірина.

Що стосується держави, заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк сказав:

— І пошкоджена машина задокументовано, і встановлені учасники акції, які били цю машину. Відповідно, слідчим відділом Шевченківського районного управління було порушено кримінальну справу за фактом перекриття при вказаній акції проїжджої частини вулиць.

Важко сказати, що це було – звітом про виконану роботу або вказівкою для підлеглих, в якому напрямку копати.

Але ні те, ні інше не на користь Сергію і всьому підприємницькому руху. Чи варто говорити, що учасники цього руху не сумніваються: влада збирається показово покарати учасників акції протесту, залякати громадян, щоб наступного разу вони не вийшли на захист своїх прав.

Хіба що з вилами на в’язницю піти!

Видно, що підприємці не готові до такого, цілком передбачуваного повороту подій. Їх дії у відповідь на репресії дещо наївні.

Після того як стало відомо про затримання і арешт Костакова, підприємці, замість того аби самоорганізуватися і організувати захист, направили лист народному депутату, Главі Конфедерації вільних профспілок, лідеру Незалежної профспілки гірників України Михайлу Волинцю.

Ми зателефонували йому, але народний депутат сказав, що тільки почав розбиратися в цій справі, як сам потрапив до лікарні (як відомо, регіонали пробили йому голову прямо у Верховній Раді і його забрала швидка). Тому поки що він не здатний захистити Сергія.

Андрій Панаєтов, член Координаційної ради Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу України, сказав:

— Як тільки стало відомо про затримання Костакова, ми одразу зв’язалися з його братом Валерієм. Ми сподівалися бути присутнім на другому суді, але він, як відомо, пройшов таємно. Тоді ми звернулися до депутата Королевської, Голові парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Вона повинна була 20 грудня підняти питання на погоджувальній комісії, але, наскільки відомо, керівництво БЮТ покинуло цей захід.

Ми продовжуємо всіма силами стежити за справою Сергія та допомагати йому всіма силами. А що нам ще робити, хіба що з вилами на в’язницю піти!

Остання фраза свідчить, про кричущу нездатність українців до самоорганізації.

Насправді методів заши сту безліч. По-перше варто провеси прес-конференцію, повідомити ЗМІ про усіх затриманх. По-друге, колеги мали б пікетувати СІЗО де він сидить і райвідділ міліції. Можна також дізнатися телефон міліцейського керівника, який віддав наказ арештовувати і закликати громадськість йому телефонувати. Звернутися до відомих людей із проханям публічно виступти на підтримку. Можна створити групу у соцмережах котра займатиметься захистом репресованих.

Ну і не обійтися біез хороших (декількох) адвокатів. У діях міліці лего можна знайти процесуальні порушення.

Обовязково організувати збір пожертв на юридичну підтримку і підтримку сімї.

Але, Костаков, як більшість наших громадян вирішив покладатися тільки на себе і відмовився від адвоката. У нього є незакінчена вища юридична освіта, і він заявив, що зможе сам себе захистити. Ті ж, хто знайомий з Сергієм, кажуть, що він не з тонкошкірих. Знаючи закони, він не дає їх порушувати представникам правоохоронних органів, і сподівається на перемогу. Така затятість це, звісно, добре, але приказку про те, що “гуртом і батька легше бити” ніхто, ще не спростував.

Ми теж сподіваємося на це, шкода тільки, що новорічні свята Сергію доведеться провести за гратами, далеко від сім’ї.

 Антон Зікора