"Газ України 2020" і знову стоматолог

У квітні 2012 року холдинг почав програму з постачання нафтопродуктів, що "дивним чином збіглося з початком бюджетних проблем зі збору "бензинового" акцизу та отриманим збитком у 4 млрд дол. від контрабандної "дірки" в бюджеті.

Компанія "Газ Україна 2020", що входить до групи "Газ Україна" нового власника ФК "Металіст" Сергія Курченка, якщо і не є безпосередньо оператором контрабандних постачань бензину в Україну в 2012 році, то може бути видимою частиною цієї схеми, потягнувши за яку можна було б отримати назовні всю конструкцію.

Про це в статті ZN.UA пише автор Роман Іванченко.

Нагадаємо, раніше Мінфін підрахував, що нелегальний імпорт бензину в Україну торік становив майже 1 млн тонн, а бюджет через тіньові схеми втратив мінімум 4 млрд грн.

Незважаючи на те, що ДК "Газ Україна" стверджує, що ні вона, ні її дочірні компанії взагалі не є прямими імпортерами світлих нафтопродуктів, хто ж у такому випадку забезпечує паливом "український енергетичний холдин, що динамічно розвивається", як пише про себе ця група компаній у щотижневих прес-релізах.

"Звідки паливо і які його обсяги поставок на ринок, "Газ Україна" чомусь не говорить. Спробуємо зробити це за неї", - пише автор.

Так, спецоператором згаданої групи з постачання нафтопродуктів є ТОВ "Газ Україна 2020". Вона з квітня 2012 року почала пропонувати бензин А – 92, А – 95 зі станцій у Кіровоградській, Одеській та Київській областях.

У зв'язку зі збільшенням обсягу поставок бензину, а також розширенням асортиментів за рахунок дизельного пального наприкінці 2012 року кількість "накопичувальних пунктів" поповнилася станціями Коломак, Власівка (Харківська обл.) і Гречани (Хмельницька обл.). За даними залізничних експедиторів, до 2012 р. ці станції або взагалі не використовувалися для поставок палива, або приймали нафтопродукти епізодично.

За наявними даними, на нафтобазах, "прописаних" на цих станціях, такі собі ТОВ "Букаєвиця ЛТД", ТОВ "Зовнітрансгаз", ТОВ "Т-Транс" і ТОВ "Експрес-Тариф" облаштували ліцензійні митні склади. Зазвичай потреба створювати такі склади продиктована можливістю переміщати імпортний товар територією країни під митним контролем із подальшою поступовою сплатою акцизів і мит у міру випуску товару на внутрішній ринок.

Проте в даному випадку сплатою податків і "не пахне", відзначає автор.

"Так, попри чималі поставки бензину у зазначених нових напрямках, нових потужних імпортерів Держмитслужба торік не зафіксувала (про це говорить у своєму інтерв'ю і Калетнік), а всім відомі нафтотрейдери минулого року знизили обсяги імпорту, тому що частково були змушені перейти на обслуговування "Газ Україна 2020" (інакше можуть бути проблеми на митниці)", - пише Іванченко.

Сумарно з квітня 2012 р., коли "енергетичний холдинг, який динамічно розвивається", почав програму з поставки нафтопродуктів, що дивним чином збіглося з початком бюджетних проблем зі збору "бензинового" акцизу, на перелічені станції надійшло 608,3 тис. т високооктанових бензинів.

Згодом це паливо розподілялося ніким іншим, як компанією "Газ Україна 2020", інших постачальників з тих місць немає.

"Все це дозволяє стверджувати, що коли ця структура й не є прямо оператором контрабандних поставок, то вже точно є видимою частиною цієї схеми, потягнувши за яку можна було б витягти назовні всю конструкцію", - пише Іванченко, відзначаючи, що при цьому ні митниця, ні СБУ з Генпрокуратурою, ні Податкова служба і міліція не бачать у цьому необхідності.

Автор зазначає, що прокручений за вказаними периферійними станціями обсяг бензину - тобто 688,3 тис. тонн палива - складає понад 80% від різниці між ввезеним і розмитненим бензином (при зіставленні даних митниці та "Укрзалізниці"), що "не помітив" Ігор Калєтнік ще будучи головою митниці.

Цей обсяг також становить дві третини від розміру акцизної "діри", яку обчислив Мінфін - близько 3 млрд грн.

"Мільярд, що залишився, або близько 300 тис. тонн - це скоріше всього "внесок" українських виробників, зокрема, і так званих альтернативних палив з вмістом спирту більше 30%, які не обкладаються акцизом", - резюмує автор.

Докладніше читайте в статті Романа Іванченка "Хто вкрав дороги?" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна".За матеріалами: ZN.UA