Казахстан і Білорусь вже проти Митного союзу

Київ – Митний союз зазнає критики з лав своїх же учасників: опозиція в Казахстані ініціює загальнонаціональний референдум щодо виходу з цього об’єднання, а президент Білорусі Олександр Лукашенко критикує Митний союз за несправедливі та нерівноправні умови доступу до його енергетичного і промислового ринку. Тим часом прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв заявив, що Україні для співпраці з Митним союзом доведеться підписувати усі його документи. А у Києві, у свою чергу, наполягають на співпраці з Митним союзом у форматі асоційованого членства.

Митний союз – це не лише вільна, без митних зборів, торгівля, не лише дешеві енергоносії  та міжгалузева кооперація. Митний союз – це, насамперед,  політика. Це визнав і президент Росії Володимир Путін на зустрічі з українським колегою Віктором Януковичем на початку березня. За його словами, вступати до Митного союзу чи ні – це питання політичне.

Але від політики, що її пропонує Росія, потерпає населення інших держав-членів Митного союзу. Так, мешканці Казахстану зіткнулися з тим, що після того, як їхня держава приєдналась до Митного союзу, подорожчали основні споживчі товари, а обіцяні Москвою спільні проекти у транспортній та енергетичній галузях залишились тільки на папері.

Це викликало незадоволення не лише в опозиції, а й у представників влади. В уряді Казахстану незадоволені відсутністю позитивних результатів у міжгалузевій кооперації та в енергетиці.

«Ми створюємо в рамках Митного союзу єдиний наднаціональний орган, як мені пояснили у Москві. Ну, і де тут захист наших національних інтересів?! До створення Митного союзу Казахстан мав певні ціни на споживчі товари – зараз ціни виросли. Населення запитує: а навіщо нам Митний союз, якщо ціни на товари зростають? А тут на місці ми нічого не можемо вирішити, тому що всі відповідальні органи розташовані у Москві», – заявив прем’єр-міністр Казахстану Кайрат Келімбетов.

Білорусь «з бухти-барахти» на зближення з Росією не піде – Лукашенко

Президент Білорусі Олександр Лукашенко на зустрічі зі ЗМІ на початку року визнав, що Митний союз не справдив сподівань Мінська. На його думку, керівництво Росії штовхає Білорусь і Казахстан до ще більшої інтеграції, що не завжди відповідає інтересам цих держав.

«Нам сказали так: ось Митний союз, ми підписали документи! А коли створимо Єдиний економічний простір, тоді не буде митних зборів, тощо. А ми тут і нагадуємо, що у договорі про утворення Митного союзу є пункт про рівний доступ до газової труби, газових магістралей та нафти для Казахстану, Росії і Білорусі, – розповів журналістам Лукашенко. – А я кажу, що якщо у Росії не всі суб’єкти господарювання мають рівний доступ до труби, то як інші країни зможуть його отримати?! Та ніколи у житті!»

Зближуватися з Росією далі не збираються ні Білорусь, ані Казахстан, заявив Лукашенко: «Можливо, Росії хотілося б швидших якихось кроків, може, радикальніших. Але ні Казахстан, ні Білорусь на це не підуть «з бухти-барахти».

Київ відчуває складнощі співпраці з Митним союзом?

У Києві ж сподіваються на асоційоване членство у Митному союзі, усупереч заявам президента Росії та глави уряду щодо неможливості такої форми співпраці України з Митним союзом. При цьому Москва своєї позиції змінювати не збирається.

Що стосується різних категорій членства, всі ці питання треба максимально у договорі відрегулювати… Членом Митного союзу і майбутнього Євразійського економічного союзу може бути лише така держава, яка ухвалила і ратифікувала усі документи Митного союзу та економічного союзу», – заявив Дмитро Медведєв на нараді з віце-прем’єрами російського уряду 18 березня.

Поглиблення ж співробітництва України і Росії у рамках Митного союзу Києву нині не до вподоби. Урядовий уповноважений з питань співпраці з Росією та державами СНД Валерій Мунтіян у розмові зі ЗМІ вважає за необхідне отримати статус спостерігача при Євразійській економічній комісії, перш ніж робити подальші кроки у напрямку до Митного союзу.

Київський політолог Олександр Палій пояснює це небажанням українських олігархів та політиків ділитися власністю та владою.

«І ситуація у Казахстані, і у Білорусі, де Росія поставила Лукашенку умови отримання чергового кредиту – передачу (росіянам) двох стратегічно важливих підприємств країни – цей досвід двох країн щодо перебування у Митному союзі свідчить про реальну ціну оцих казкових вигод, мільярдних прибутків тощо, які нам малюють прибічники Митного союзу», – зазначив експерт для Радіо Свобода.

На думку Палія, практика функціонування Митного союзу доводить його неефективність і безперспективність.

Президент України Віктор Янукович доручив Міністерству економічного розвитку у липні 2013 року розробити програму співпраці з країнами Митного союзу на середньострокову перспективу.

Президент створив міжвідомчу експертну групу, яка розробить сценарії міжгалузевої співпраці України з Митним союзом.