Як українська бронетехніка показала себе в боях на сході України
До початку бойових дій на Донбасі, підрозділи Збройних сил України, а також інших силових структур мали на озброєнні, в основному, те озброєння і військову техніку (ОВТ), які їй дістались ще з часів Радянського союзу. Новітні розробки українських зброярів з різних причин потрапляли до них рідко і в обмежених кількостях. Проте агресія Росії суттєво змінила ситуацію в питанні оснащення українських силових структур як модернізованим, так новітнім українським ОВТ й, насамперед, бронетехнікою. В бойові підрозділи почали поступати нові танки, БТР, бронеавтомобілі, які одразу ж відправлялись на схід, де в найсуворіших умовах проходили своє бойове хрещення. Схема для них «завод – військова частина – АТО» продовжується і сьогодні. Defense Express пропонує читачам ознайомитись з окремими прикладами застосування бронетехніки українського виробництва в зоні АТО.
З початком бойових дій на сході країни в 2014 р., бронетехніка, й зокрема, танки, була одним з найбільш активно використовуваних видів ОВТ української армії. Перед анексією Криму і початком бойових дій на Донбасі, штатний танковий арсенал Сухопутних військ ЗС України налічував 735 танків, серед яких були й вітчизняна крайня версія модернізації танка Т-64 — БМ «Булат», а також суто українська розробка — БМ «Оплот». Обидва зразки сьогодні виготовляються – на харківському ДП «Завод ім. Малишева». З огляду на те, що участь в бойових діях брали бронемашини зі штатного складу танкових і механізованих підрозділів ЗСУ, то доля бойового хрещення не могла оминути нові українські розробки. Зокрема, за свідчення українських військових, танк БМ «Булат» дуже непогано себе зарекомендував у ході АТО. Він не раз брав участь в танкових дуелях з російською технікою і перемагав в них.
Танк Т-64 — БМ «Булат»
Так, наприклад, саме танкові екіпажі 1-ї танкової бригади оснащені БМ «Булат», провели успішний дуельний бій з підрозділами російської танкової бригади в районі Дебальцеве. В результаті було знищено два російських Т-72Б. При цьому показово, що для знищення російських танків була застосована ще одна українська розробка – протитанкові керовані ракети «Комбат», розробки київського ДП «КБ «Луч».
Що стосується участі найсучаснішого танка українського виробництва БМ «Оплот», то офіційних даних стосовно його застосування в бойових діях на сході України не має. В той же час, за непідтвердженими даними БМ «Оплот» взяв участь в боях на Бахмутській трасі. Зокрема, на одній з її ділянок, рейдова танкова група у складі 3 одиниць (серед яких – 2 БМ «Оплот») атакувала підрозділи 136 гв. омсбр ЗС РФ при проведенні нею передислокації. В результаті було пошкоджено 2 одиниці бронетехніки і знищено автомобіль «КамАЗ», що перевозив особовий склад підрозділу противника.
Важливою складовою живучості української важкої бронетехніки на полях Донбасу, є комплекси її активного захисту. Так, на багатьох українських танках, які беруть участь в АТО, встановлено комплекс активного захисту «Ніж», розробки київського ДП БЦКТ «Мікротек». Бойові машини неодноразово отримували прямі влучення російських протитанкових ракет, проте завдяки наявності на них елементів даного комплексу, значних пошкоджень не отримували.
Показовим можна назвати випадок, який відбувся 12 лютого 2015 р., коли танкова рота 1-ї танкової бригади ЗСУ в складі 3-х танків БМ «Булат» атакувала н.п. Логвиново. Ось як описує ті події, командир танкової роти капітан О.Мороз: «Спочатку я побачив недоліт по нашому танку справа. А потім пряме попадання в башту танка Костенко! Слава Богу, на «Булаті» спрацював надійний динамічний захист «Ніж». Танк не просто уцілів, але й зберіг боєздатність і негайно продовжив бій».
Ще однин приклад – бій в районі н.п. Широкіно біля Маріуполя, під час якого танк Т-64БМ1М зі складу полку «Азов», зі встановленими на ньому елементами ДЗ «Ніж», був обстріляний ворожим ПТРК. На танку спрацювали дві чарунки динамічного захисту і як наслідок, бронепробиття не відбулось. Танк бойових якостей не втратив і продовжив виконання бойового завдання.
Що стосується колісної бронетехніки українського виробництва, то вона, як і важка гусенична, брала участь в бойових діях на сході країни з самого їх початку. З позитивної сторони проявили себе нові українські розробки – БТР-4, який серійно виготовляється на харківському ДП «Завод ім. Малишева», а також БТР-3, виробництва ДП «Київський бронетанковий завод».
БТР-4
Першими БТР-4 отримали підрозділи Національної гвардії. В першій половині 2014 р. їм було передано більш ніж півсотні БТР-4 різної модифікації, які згодом відправились в зону АТО. В ході бойового застосування БТР-4 зарекомендував себе як надійна, невибаглива машина зі значною вогневою міццю і високим ступенем захисту. Значну частину часу екіпажі БТР-4 проводили на блокпостах, де машини виконували функцію броньованого вогневого засобу. При цьому БТР піддавались обстрілу як протитанковими засобами, так і стрілецьким озброєнням, включаючи крупнокаліберне.
Бойове хрещення машини відбулось в червні 2014 р. в районі Слов’янська. Тоді бронезахист БТР витримав пряме попадання куль великокаліберних кулеметів, протикумулятивні екрани захистили екіпаж та десант від ураження протитанковими ракетами, а броньоване скло витримало пряме попадання зі снайперської гвинтівки.
Також починаючи з 2014 р. в зоні АТО активно застосовується БТР-3. На відміну від важчого БТР-4, даний БТР використовується як базова машина для швидкого реагування, яка може довго переміщатись на досить великій швидкості, володіє високою маневреністю, має значну вогневу міць і є плаваючою.
Проходять бойове хрещення на Донбасі й вітчизняні легкі бойові броньовані машини (ББМ). Так, бронеавтомобілі КрАЗ «Кугуар», які стоять на озброєні Державної прикордонної служби України (ДПСУ), під час бойових дій в зоні АТО неодноразово захищали прикордонні наряди від вогню противника.
Бронеавтомобіль КрАЗ «Кугуар»
Наприклад, 25 січня 2015 р. в районі н.п. Опитне Донецької обл., з мінометів був обстріляний прикордонний загін, який ніс службу на автомобілі «Кугуар». В результаті обстрілу ніхто з прикордонників не постраждав, а автомобіль отримав лише осколкові пошкодження лобового скла і корпусу. А декількома днями раніше «Кугуар» врятував життя секретарю РНБО України О.Турчинову, який перебував в зоні АТО в складі комісії, яка приймала рішення про постачання силовикам саме цих ББМ. «Кугуар», в якому перебував Голова РНБО потрапив під обстріл в районі н.п. Опитне. Осколками посікло кузов і пробило колесо, проте бронезахист автомобіля врятував екіпаж.
Того ж року у вересні, під час руху в районі перехрестя доріг Новотроїцьке-Докучаєвськ-Березове, «Кугуар» ДПСУ попав під мінометний обстріл противника. Одна з мін розірвалася поруч з транспортним засобом, однак броня захистила всіх прикордонників, які перебували в автомобілі. Сам «Кугуар» отримав лише осколкові ушкодження.
Слід також зазначити, що окрім самої бронетехніки, випробування в реальних бойових умовах пройшли й засоби її ураження, а саме: новітні українські протитанкові комплекси. Так, ПТРК «Стугна-П», виробництва ДП «КБ «Луч», застосовувався при обороні Донецького і Луганського аеропортів, а також на інших напрямках.
ПТРК «Стугна-П»
Одним з останніх прикладів успішного застосування ПТРК «Стугна-П» є знищення весною цього року за його допомогою мінометного розрахунку противника і двох автомобілів з боєкомплектом. Тоді, після першого пуску ракети, яка атакувала позиції противника по навісній траєкторії, бойовики спробували сховатися в окопі, проте друга ракета, прямою наводкою потрапила в один з вантажних автомобілів, після чого здетонував боєкомплект. В свою чергу, на іншій ділянці, прямим попаданням ракети ПТРК «Стугна-П» було знищено російський танк, який обстрілював українські позиції.
Це лише декілька прикладів застосування української «броні» в реальних бойових діях. Однак, навіть вони свідчать про те, що вітчизняна зброя й, зокрема, бронетехніка, здатна забезпечити виконання завдань в найсуворіших бойових умовах. Тому, щоб не говорили місцеві песимісти і скільки б жовчі не вибризкувала російська пропаганда, успішне складання українською зброєю іспиту боєм, є найкращим доказом не тільки її ефективності, а й можливостей всього українського ОПК.
defence-ua.com |