Сага харківських регіоналів.

Якщо ти член Партії Регіонів то тобі все дозволено, член Партії Регіонів може побити, стрелити людину а йому за це нічого не буде.
Член Партії Регіонів може відібрати землю, а йому даже суд не указ, бо він член Партії Регіонів. Члену Партії Регіонів дозволено хабарі брати.

Є таки член Партії Регіонів.
ІверСергій Іванович

Атепер все по порядку шановні читачі.

26 грудня 2008 року, відповідно до заповіту, я отримав у спадщину від мого діда Чернякова Михайла Петровича земельну ділянку розміром 9,38 га. На вказану земельну ділянку уже малися всі відповідні документи, в тому числі і державний акт з додатком про погодження та встановлення меж. При отриманні спадщини я вступив у власність документально, що підтверджується нотаріально посвідченим свідоцтвом про право власності на земельну ділянку, та відміткою нотаріуса на самому державному акті про зміну власника.

Але фактично розпоряджатися своєю землею на той час я не міг, оскільки діяв договір оренди земельної ділянки, заключений моїм дідом з ПОСП «Рояківка». Термін дії цього договору спливав 15.03.2010 року. Продовжувати договір оренди я наміру не мав (так як орендар не виконував умови договору, не розраховувався в повному обсязі за оренду земельної ділянки, тощо) і не продовжував його. Але в 2010-му році використовувати свою земельну ділянку ПОСП «Рояківка» мені не дало, з посиланням на те, що на належній мені земельній ділянці ними вже засіяно з осені озиму пшеницю, і свою ділянку я можу отримати лише після збору врожаю в 2010 – му році. Я вимушений був погодитися з такою постановкою питання, оскільки іншого вибору у мене не було.

Як приватний підприємець, з метою використання своєї земельної ділянки за її цільовим призначенням для отримання прибутку я вирішив зайнятися самостійним обробітком своєї земельної ділянки.

5 квітня 2011 року, до початку весняно-польових робіт, я особисто зустрівся з директором ПОСП «Рояківка» Івером Сергієм Івановичем і для того, щоб у нас не виникало жодних суперечок, повідомив йому, що договір оренди на мою земельну ділянку я з ним заключати не буду, а буду обробляти землю самостійно і щоб він ніяких робіт на моїй земельній ділянці не проводив. (Все вищевикладене підтверджується рішенням Харківського господарського суду по справі № 5023/6715/11 від 15 вересня 2011 року).

При цій розмові гр. Івер С.І. зі мною погодився і я вважав, що це питання вирішене (факт цієї розмови підтверджується документально – письмовими відповідями ПОСП «Рояківка» на мої претензії).

Окрім того, щоб уникнути непорозумінь, я 12 квітня 2011 року про свої наміри повідомив директора ПОСП «Рояківка» Івер С.І. офіційним листом  з повідомленням (про те, що він отримав саме цього листа, Івер С.І. підтверджує у відповіді на претензію).

Моя земельна ділянка на цей період часу ПОСП «Рояківка» не оброблялася, що підтверджується протоколом огляду місця події. За цей час до моменту знищення моїх межових знаків ніяких заперечень чи зауважень з боку ПОСП «Рояківка» не було і ніщо не передвіщало конфлікту.

Для поновлення меж земельної ділянки мною був укладений відповідний договір з землевпорядною організацією, яка і виконала мені роботи по поновленню меж безпосередньо на місцевості згідно з державним актом, кадастровим планом та «актом визначення меж земельної ділянки № 296, 297 в натурі (на місцевості)».

Після встановлення межових знаків, 21.04.2011 р., я попередив головного агронома Зінчук М., директора ПОСП «Рояківка» Івера С.І. і землевпорядника сільської ради, про те, що мною виконані роботи і встановлені межові знаки, якими виділена моя земельна ділянка в натурі. Факт знаходження межових знаків на моїй ділянці в кількості п’яти штук можуть підтвердити свідки, мешканці села Рояківка Кегичівського району Харківської області: Григоренко В.П., Перевало Ю.І., Причина О.В., Лунгол В.О.

Після всього цього, 22.04.2011 р., ПОСП «Рояківка», не повідомивши мене,  розпочало обробіток землі на полі, на якому знаходиться і моя ділянка з уже поновленими і встановленими землевпорядною організацією межовими знаками в кількості п’яти штук. Побачивши на полі працюючу техніку, я під’їхав до головного агронома Зінчука М., показав йому свої межові знаки і до тракториста, який проводив культивацію поля і попередив його, щоб він не заїжджав на мою земельну ділянку, позначену межовими знаками. Тракторист мені відповів, що він уже отримав відповідні вказівки від керівництва і об’їжджає позначену ділянку. В цей час також ніяких заперечень чи зауважень з боку ПОСП «Рояківка» не було і ніщо не передвіщало ніякого конфлікту.

Наступного дня, 23.04.2011 р., я приїхав з технікою проводити культивацію і побачив, що мої межові знаки знищено. Згідно акту визначення меж на місцевості, підписаного директором ПОСП «Рояківка» Івером С.І., він був попереджений під власноручний підпис, що в разі знищення встановлених межових знаків він несе відповідальність згідно ст.211 Земельного Кодексу України.

23.04 2011 року я звернувся з письмовою заявою до Кегичівського РВ УМВСУ в Х/о про факт знищення моїх межових знаків і самовільне зайняття моєї земельної ділянки ПОСП «Рояківка». При цьому на моє запитання, що мені робити далі, бо я приїхав культивувати свою ділянку і на полі вже стоїть техніка, співробітник міліції Данько А.М. сказав: «Земля твоя, їдь і культивуй!». Факт культивації мною мого поля підтверджується протоколом огляду місця події.

В райвідділі, на протязі року, систематично, поверхово розглядали матеріали і безпідставно відмовляли мені в порушенні кримінальної справи по факту самовільного зайняття моєї земельної ділянки, перевищенням своїх службових повноважень посадовими особами ПОСП «Рояківка» та перешкоджанню моїй законній підприємницькій діяльності.

Усі ці відмови були скасовані прокуратурою Кегичівського району, прокуратурою Харківської області, ГУ МВСУ в Харківській області, Кегичівським районним судом (це підтверджується відповідними постановами, листами та рішеннями).

Доки тривала вся ця волокіта, директор ПОСП «Рояківка», голова осередку Партії Регіонів у Кегичівській районній Раді Харківської області, Сергій Іванович Івер, фізично не допускав мене, законного власника, на мою земельну ділянку, а вночі 13.09.2011 року директор ПОСП «Рояківка» Івер С.І. надав наказ своїм комбайнерам починати косити соняшник саме на моїй ділянці, тобто збір врожаю розпочали саме з середини поля, де знаходиться моя земельна ділянка. Цей факт можуть також засвідчити свідки, які бачили, що комбайни почали косити соняшник саме з моєї ділянки і одразу мені про це повідомили.

13.09.2011 року приблизно о 21⁰⁰ я звернувся до Кегичівського РВ УМВС У в Х/о з письмовою заявою про те, що саме в цей час з належного мені поля площею 9, 38 га, розташованого на території Рояківської с/р невідомі мені особи комбайнами викошують посіви соняшника, тобто здійснюють крадіжку. Свою письмову заяву про це я особисто передав у руки заступнику начальника Кегичівського РВ по слідству Зінченко В.Б., яка була відповідальна від керівництва. Переглянувши мою заяву вона кинула її на стіл черговим ,повідомивши мені при цьому, що тут немає складу злочину, але дала команду черговому зареєструвати мою заяву.

На моє запитання чому не виїжджає на місце скоєння злочину оперативна група вона мені сказала, що зараз немає можливості виїхати і ми потім розберемося, це було саме в той час, коли фактично здійснювалася крадіжка.

Мені після цієї розмови стало зле і я потрапив до приймального відділення швидкої допомоги Кегичівської ЦРБ, де мені було надано невідкладну медичну допомогу.

На мої неодноразові прохання протягом тижня після цих подій про виїзд на місце скоєння злочину та складання протоколу огляду місця події в моїй присутності, ніякої реакції від співробітників Кегичівського РВ УМВС У в Х/о не послідувало. Замість цього 23.09.2011 року мені надали постанову про відмову в порушенні кримінальної справи № 823 від 22.09.2011 року з незрозумілими номерами ЖРЗПЗ та датами і взагалі не по суті моєї заяви щодо крадіжки в мене насіння соняшника.

Згідно діючого законодавства я являюсь єдиним законним власником вказаних посівів та вирощеного врожаю з відповідними правами на розпорядження ним, що було достеменно відомо директору ПОСП «Рояківка» Іверу С.І., як учаснику судового процесу, при наданні вказівки своїм підлеглим косити моє поле і цей факт констатовано також в тому числі і  рішенням Господарського суду Харківської області по справі № 5023/6715/11.

Але, станом на даний час, я не можу реалізувати своє законне право на свій розсуд розпорядитися моїм насінням соняшника