Політика НБУ або елементарно безграмотна, або цинічно грабіжницька, - Володимир Пилипчук

Володимир ПИЛИПЧУК, академік Академії економічних наук, професор, для Волі народу “Зигзуги” поведінки НБУ за останні три місяці можуть поставити в тупик любого аналітика. Скажу відверто, що особисто я не можу визначитися з оцінкою валютно-промислової політики НБУ. Оцінюючи потік останніх пропозицій НБУ, я не можу зрозуміти, яку мету він ставить перед собою, чого він намагається досягти. Мені пригадується анекдот часів СРСР: Першим секретарем сільськогосподарського райкому партії призначили вчителя математики.

Хто пам’ятає, тоді будь-які рішення у всіх сферах життя приймали виключно “за вказівкою” райкому, обкому чи ЦК партії, а вірніше – за вказівкою першого керівника названих органів. І не дай Бог було не виконати його вказівку – знімуть з роботи чи заберуть партквиток, а то й – посадять.

Так співпало в часі, що через кілька днів після призначення першим секретарем  вчителя математики почався масовий падіж свиней. Доповідають “першому”. Він подумав, подумав і дав вказівку: на всіх свинофермах поставити шкільні дошки, на яких намалювати крейдою квадрат з довжиною сторони квадрату в 47,3 сантиметри. На всіх свинофермах району вказівку “першого” негайно виконали, а свині дохнуть і далі. Доповідають “першому”: свині здихають і далі. Тоді, каже він, впишіть у квадрат коло. Вписали, а свині як здихали, так і здихають. Гм, гм, тоді, каже проведіть у квадраті дві діагоналі. Провели, через тиждень доповідають – усі свині виздихали. “А жаль, – сказав перший, у мене було ще кілька прекрасних ідей”...

Повернімося до нашої банківської сфери, хоча, за аналогією, влучніше було б сказати – до банківської ферми....  Почнемо з останніх, свіжіших пропозицій (геніальних ідей):

1. Розміщувати гривневі депозити з їх індексацією на момент повернення  вкладникам на рівень девальвації гривні по відношенню до долара.

Критика. Подібну схему було застосовано наприкінці існування СРСР за часів Уряду Павлова. Результат? Вклади були проіндексовані, але на руки людям не повернуті. І нинішні “Юліна” і “Вітіна” тисячі – це “повернення” проіндексованих Павловим заощаджень  громадян СРСР ! Недалеку історію вивертів з індексацією вкладів „першому” в НБУ слід знати як табличку множення!... Чому не повернули проіндексовані вклади при СРСР? Бо не було джерела коштів для індексації і відновлення нової вартості вкладів, не було з чого їх поповнити. Уявіть собі, що комерційний банк має 1 мільярд власних коштів і прийняв на депозитні рахунки 2 млрд. коштів вкладників. Після цього гривня девальвує у два рази і банку треба буде віддати вкладникам 4 млрд. гривень. А звідки їх банк візьме, якщо власних коштів у нього лише 1 мільярд? Комерційний банк або стає банкрутом, або віддає вкладникам стільки, скільки вони вклали, тобто 2 мільярди гривень. Отже, пропозиція НБУ про індексацію вкладів - цинічний обман вкладників, що розміщуватимуть гривню на умовах індексації. Можливо, Уряд дофінансує  банки на рівень девальвації гривні, щоб врятувати ці фінансові установи? Так річного бюджету не вистачить, навіть якщо всі кошти бюджету будуть спрямовані на цю акцію. А звідки тоді Уряд платитиме зарплати і пенсії? Можливо НБУ дасть підкріплення банкам для ліквідації розриву між сумою розміщених гривневих вкладів і зобов’язаннями банків повернути  проіндексовані розміри вкладів? Якщо ж НБУ здійснить емісію гривні в розмірі, необхідному для індексації вкладів, тоді (і до ворожки не ходи) результат однозначний  – гіперінфляція!

Висновок: гривневі вклади будуть повернені в не індексованих розмірах (в ліпшому випадку) або їх чекає доля вкладів СРСР, які  віддають донині ‘Юліними” і “Вітіними” тисячами (в гіршому випадку). Тоді повернення і гривневих і валютних вкладів розтягнеться на десятиліття.

Пропозиція індексації гривневих вкладів неприйнятна, бо це – ідея фікс, котра немає позитивного варіанту вирішення.

2. Пропозиція НБУ про обов’язкове пред’явлення паспорта при конвертації валюти населенням.

Може дати деякий позитивний результат для недопущення тіньових грошей для конвертації. При умові, що такі операції здійснюватимуть одиниці, сотні, тисячі, навіть десятки тисяч громадян. Тоді ще буде змога, сили і засоби проконтролювати як сам процес конвертації, так і дослідити джерела походження коштів для конвертації. І коли 90% людей нададуть підтвердження легальності джерел їх походження. Але коли конвертуватимуть кошти мільйони, чи десятки мільйонів громадян, то не вистачить всіх працівників усіх контролюючих органів. Слід не забувати й те, що левову частку тіньових коштів конвертуватимуть саме згадані працівники згаданих контролюючих органів. У результаті такої всеукраїнської ревізії згадані працівники самі себе “не  виявлять” і “не побажають виявити” тих бабусь, дідусів і студентів, яким вони давали свої тіньові кошти для конвертації. Висновок: Згадана пропозиція НБУ це – “Сізіфова праця”.

Приклад. Сам НБУ не здатний проконтролювати діяльність не повних двох сотень комерційних банків на предмет відповідності чинному законодавству їх типових договорів (як депозитних так і кредитних). Маленький  приклад. В депозитних договорах банк „Русский стандарт” вписує своє право збирати, накопичувати, передавати третім особам інформацію про вкладника! Якщо б ця норма вписувалась в кредитний договір, то пояснення ще можна було б придумати... “Приватбанк” укладав договори з вкладниками з факсимільною печаткою банку! Такий договір ніякий суд не прийме до провадження у справі у випадку спору вкладника з “Приватбанком”, і останній може запросто не віддати вклад. “Промінвестбанк”, ВТБ, “Сбербанк Росії” в договорах посилаються на положення внутрішніх документів банку, які на руки не видаютьcя, тому не можуть бути складовою частиною договорів, оскільки ці положення не вписуються в договір і не прикладаються до них обов’язковим додатком! У результаті цього вкладники можуть або втратити всі кошти, або їх частину. Бо в тому „внутрішньому документі” банку можуть вписати, що вкладник частину своїх коштів жертвує дитячому садочку, клініці чи самому банку, наприклад. У кредитних договорах має фіксуватися остаточна сума і остаточний процент по обслуговуванню боргу і не містити прихованих платежів, що суттєво обтяжують борг. В наведених випадках НБУ або лінивий щодо контролю, або закриває очі, або в зговорі з комерційними банками?!

3. Наступна, радикальна пропозиція НБУ – для стабілізації гривні відмінитидержавні гарантії по валютних вкладах населення.

І тоді, нібито, населення масово продасть владі “доляри”!

Оскільки іноземна валюта законодавчо присутня в економіці України та  вклади в ній були гарантовані державою, то ніяка одномоментна ліквідація  згаданих гарантій не може бути визнаною як законна, а є замахом на порушення прав людини і ставить на меті ДЕстабілізацію суспільного життя в державі.

Як би мала діяти цивілізована влада, котра має на меті вивести (заборонити) валютні вклади? Прийняти про це відповідний закон, де передбачити, що до закінчення чинних депозитних договорів зберігається 100%-на гарантія вкладів в існуючих межах та гарантованих державою. Після закінчення існуючого депозитного договору - подальше його пролонгування чи повторне укладення з державною гарантією, яка розповсюджується на суму, вдвічі меншу від існуючої. На наступну пролонгацію чи наступне укладення  договору розмір гарантії ще раз зменшується на половину і так, десь через 4-5-6 років, можна завершити перехід на моновалюту в Україні. Тобто, одномоментного терміну переходу (з 1-го січня 2013 року) на ліквідацію держгарантій по валютних вкладах бути не може, бо на той момент будуть незавершені чинні депозитні договори багатьох вкладників. А вони в кожного вкладника – індивідуальні. В такому випадку вкладники не кинулися б достроково розривати договори за валютними депозитами. А якщо кинуться розривати, то знищать банківську систему, бо банкам прийдеться розривати не лише депозитні, але й й кредитні договори, за якими валютні кредити були надані  юридичним особам, тому що в банків виникнуть розриви між активами і пасивами. Але люди навчені бездушністю, бездумністю, знущанням влади, розірвавши валютні депозити не кинуться отриману валюту продавати комерційним банкам. А тим більше в умовах, коли НБУ пропонує її продаж ще й оподатковувати. Люди один раз втратять відсотки при достроковому розірванні депозитних договорів у валюті, а потім втратять на податкові від продажу валюти.

Як діятимуть люди? Триматимуть валюту в “матрацах”. Держава від такого кроку очікуваного нею ефекту не отримає. Якщо банки затримуватимуть віддачу депозитів, банкрутуватимуть – тоді не зможуть обслуговувати і гривневі депозити та й не зможуть гривню повернути вкладникам. Ось тоді і почнуться заворушення. Владу України очікує доля Чаушеску і Каддафі – однозначно. Бо працівники міліції, прокуратури, СБУ, судів і військовослужбовці теж втратять свої збереження. Втратять і валюту і гривню. Захищати владу буде просто нікому. І вони із захисників влади одномоментно перетворяться на її нападників. Нападників при зброї.

Скажіть, де логіка, де професійне, де державницьке мислення у авторів таких ідей? А була ще ідея призначити Арбузова головою Уряду і тоді він свою команду “генераторів ідей” перетягнув би в Уряд!!!

Попередній склад НБУ, хоч і не складався з ангелів, таких страшних проколів і такої атмосфери серед населення не допустив.

4. Процентна політика НБУ. Облікова ставка НБУ – комплексний регулятор.

Всієї теорії викладати не буду, хоча людям, які приймають рішення в НБУ, вона б не завадила. Якщо схематично, то облікова ставка НБУ має коливатися навколо рівня інфляції в економіці держави. Якщо виникає загроза підвищення темпів інфляції, то облікова ставка має підніматися. Якщо такої загрози немає, але є потреба стимулювання зростання ВВП, то  вона має знижуватися. Відповідно до неї мають змінюватися і проценти як по депозитах, так і по кредитах. Якщо згадані проценти суттєво нижчі від рівня інфляції – відбувається знецінення грошових ресурсів у їх власників. Якщо згадана процентна ставка суттєво вища від рівня інфляції, і вона діє довше одного обороту грошей в державі, то це стає самостійною причиною зростання інфляції і падіння виробництва продукції. І в першу чергу - виробництва товарів і послуг внутрішнього споживання. Маржа - різниця між процентами по наданих кредитах і отриманих коштів на депозит у населення - у всьому світі не перевищує 1-4 %. І це є той заробіток, за рахунок якого всі банки всього світу безбідно живуть і платять державі належні податки, а своїм співробітникам - достойну зарплату. У нас же банки мають маржу в 15-20%, що призводить до жирування банків і руйнування економіки виробництва та зростання інфляції у сфері обігу.

Що маємо в Україні?

А) Інфляція в цьому році буде в межах 4-6%, а проценти по депозитах у гривні – до 25%, в доларах – до 11%. Така ситуація відображає лише одне з двох – або потребу в збагаченні крупних, жадібних вкладників - олігархів, або елементарну безграмотність політики НБУ. Бо рівень інфляції в Україні дозволяв знизити ставки по гривневих депозитах до 8-10% річних, а по валютних – до 5-6%. Задля правди слід визнати, що при цьому отримують приріст своїх ресурсів усі вкладники, але отримують більше ті, в кого більше коштів розміщено на депозитах.

Б) Реальні ставки по гривневих кредитах (зі всіма накрутками) невиправдано високі і сягають 40% річних. Але мали б бути не вище 10-14%, а по валютних – 7-8%. За існуючих ставок по кредитах зростання інфляції у наступних періодах і падіння виробництва продукції – обов’язкове і невідворотнє.

По валютних кредитах нинішні ставки – в межах до 15%, тому кредитування економіки і громадян у валюті мало б бути запорукою і надією на зростання виробництва продукції в Україні. Кредитування населення у валюті заборонили! Тобто вивели частину наявних (валютних) ресурсів з обороту, але продовжують платити завищені проценти по валютних депозитах. Що очікувати? – Краху фінансової піраміди. Розумно вчинив НБУ? Ні! Якщо згадати, то суттєве зростання економіки припало на той період, коли і гривневі, і валютні ресурси працювали в інтересах суб’єктів господарювання. Заборонили! Кому вигідно? Власникам великих обсягів валюти, яким “дозволено” її пускати в господарський і кримінальний обороти. Тим “господарникам”, що її безперешкодно скуповують і так само безперешкодно виганяють її “за бугор”. Тим власникам валюти „за бугром”, які заводять її в банківську систему України для легального отримання високих прибутків в Україні і наступної їх “репатріації за бугор”.

У США таких процентів по депозитах у доларах не існувало (після 1933 року) ніколи, бо їх валюта такими темпами не знецінювалась. Ні в якій державі світу ви не розмістите долар під 10% річних! А у нас – запросто. Вигідно.

5. Чому ж тоді не ідуть в Україну іноземні інвестиції і немає притоку вкладів фізичних і юридичних осіб-нерезидентів, якщо у нас такі вигідні проценти в доларах?

А тому, що іноземці бачать, як українські олігархи не інвестують свою валюту в українську економку, а заводять її в банківську систему України, щоб лише отримати навар, а потім і його вивести “за бугор”. Українські олігархи знають той момент “Ч”, до якого вони мають завчасно її вивести з України, і після цього – не заводити. Іноземці цієї інформації не мають, тому й не ризикують, бо не зароблять, а втратять те, що завели.

За таких умов розраховувати на іноземні інвестиції і на притік валюти на депозити в українські банки - самообман.

6. Наступне - оподаткування продажу іноземної валюти владі України.

Я вже писав на цю тему, але для цілісності сприйняття позиції НБУ повторю.

Змоделюємо поведінку українських громадян на введення податку на продаж ними валюти. Вектор реакції громадян суттєво відрізнятиметься в залежності від їх розуму, активності та боязливості.

А) Реакція  розумних громадян на запровадження податку на продаж ними іноземної валюти.

    1. Реакція пасивної частини розумних громадян.
- Розумні пасивні, але боязливі, що недовіряють ні владі, ні банкам - валюту триматимуть “під матрацом”, посилюючи криміногенну ситуацію, бо кількість крадіжок з проникненням у житло збільшиться.
- Розумні пасивні, але не боязливі – покладуть валюту в надійні банки, або купуватимуть речі на чорному ринку за долари, або її мінятимуть у нелегальних “валютників-мінял”. Тобто, буде розширено тіньовий ринок обороту грошей і обороту товарів та послуг.
    2. Реакція активної частини розумних громадян
- До набуття чинності закону про оподаткування продажу валюти вони завчасно переведуть свої гривневі збереження в долари.
- Розумні та активні громадяни збільшать розміри закупівлі доларів, примножать армію “човникарів” і кількість поїздок за кордон для закупівлі товарів для продажу як у легальному, так і в тіньовому секторі ринку України. Продавши товар, отримають (з наваром) гривню або долар - в залежності від потреби. При цьому виграють чартерні перевізники і самі громадяни. Але активізація “човникового бізнесу” спричинить додатковий відтік з українського ринку наявної іноземної валюти, розширить тіньовий сектор економіки і створить додаткову конкуренцію національним виробникам продукції, що призведе до спаду внутрішнього її виробництва. І як результат – до зменшення бюджетних надходжень, збільшення безробіття, збільшення витрат бюджету на утримання безробітних.
 Будь-яка з розглянутих дій розумних громадян не принесе поповнення валютних “комірок” української економіки, а призведе до їх спорожнення.  Не забезпечить очікуваного азаровими-арбузовими ефекту. А вимушені дії розумних і активних громадян принесуть державі збитки. Скажіть, можна назвати розумними чи адекватними дії влади, що ставлять розумних людей в умови, в яких вони, проти власної волі, змушені будуть завдавати шкоди державі? Чому ж так влада діє? Тому що їм невідома психологія розумних і порядних громадян, бо влада - вихідці із середовища з кримінальною психологією!

Б) Реакція НЕдосвідчених громадян на запровадження податку на продаж іноземної валюти.
  1. Реакція пасивної частини недосвідчених людей.
- В них немає чого міняти. Вони завчасно не потурбувалися щоб перевести свої гривневі збереження в долари.
   2. Реакція активної частини недосвідчених людей.
      - Наявні доларові збереження вони негайно понесуть міняти у гривні, щоб “встигнути” до вступу в дію закону про оподаткування продажу валюти.
Тобто, введення податку на продаж валюти розраховане виключно на реакцію “активних дураків”, або як кажуть представники нинішньої влади – на “лохів”.
Ось саме за їх рахунок, за рахунок їх збережень і будуть поповнені валютні резерви нинішньої влади. Не держави, а представників влади, бо судячи з їхніх дій, гривню вони все одно намірені “грохнути”, і “як не тепер, то в четвер”.
Висновок. Всі вищезгадані ініціативи НБУ – або результат безграмотності “генераторів ідей” НБУ, або бажання тотального пограбування населення. Або одне і друге – одночасно.

7. Що ж слід здійснити НБУ для реального забезпечення стійкості гривні(повторюсь для тих працівників НБУ, які здатні швидко забувати) :
- Виходячи з принципу „Не нашкодь”, НБУ не повинен подавати ідей, не видавати нормативних актів,  що здатні дестабілізувати валютний ринок, зруйнувати нестійку банківську систему і призвести до заворушень;
- Виконати свою роль багатовекторного контролю за діяльністю комерційних банків;
- НБУ має ввести обов’язковість 100%-го продажу експортерами валютної виручки на внутрішньому ринку України - на період подолання кризи;
- заборонити повернення ПДВ на ті обсяги експорту, що здійснюються через офшори – постійно;
- ввести додатковий 20%-й податок на всі транзакції, що здійснюються через офшори – постійно;
- ввести 20%-й податок на закупівлю валюти задля потреб некритичного імпорту продукції - на період подолання кризи;
- повернути в Україну незаконно вивезені її валютні резерви і не допускати нових випадків і “хвиль відпливу” доларів з внутрішнього ринку України;
- обсяг коштів простроченої дебіторської заборгованості нерезидентів вилучати в безспірному порядку в резидента-експортера, якщо угода не була застрахована в іноземній страховій компанії і якщо страхова компанія не виплатила резиденту страхових платежів;
- обсяги незаконних транзакцій по виведенню коштів за кордон вважати збитками держави Україна.

Згадані збитки повністю звернути на особисте майно тих працівників і керівників банків, що поставили на платіжних документах свої підписи, а також на тих працівників, кому за посадою визначено контролювати законність транзакцій. В частині, недостатній для покриття збитків, стягнення звернути на особисте майно керівників та членів наглядових рад банків та на особисте майно власників банків. І лише в останню чергу – на активи самого банку;
- аналогічну суму збитків звернути і на особисте майно тих працівників фірм і їх власників, що видали платіжне доручення на незаконне перерахування валютних коштів за межі України. І лише в останню чергу – на активи самих фірм.

Якщо цього не буде здійснено, то слід визнати, що НБУ перестав бути “Гарантом Стабільності Гривні”, не знає фінансової і економічної історії держави, не здатний генерувати ідеї, що даватимуть позитивний ефект для банківської системи і грошово-промислової політики, не справляється з функцією контролю, визначеною чинним законодавством України. В цілому – Функціонування НБУ в такому складі і з іманентними йому підходами і рівнем виконання ним покладених на нього повноважень несе загрозу для стабільності в державі і є небезпечним для України. Багатостраждальний український народ, і економіка держави, достойні і  мають право вимагати серйозної політики і відповідального керівництва НБУ.

З нинішнім складом НБУ і його політикою успіх можливий лише як випадковість, але, як на мене, то і така випадковість малоімовірна.

Володимир Пилипчук
12.12.2012 р.