У 2012 році стало ясно, що змінити владу можна лише збройним шляхом

2012-12-28

У 2012 році померла гіпотеза, що владу в Україні можна змінити мирним шляхом. Тепер очевидно: ця влада, ці люди розуміють тільки грубу силу і гроші. Інших аргументів для них не існує в принципі.

Інші аргументи і вони самі не здатні застосовувати по відношенню до інших (за винятком технологій "розводка лохів" і "розводка кошенят" - це коли гроші лише обіцяють, але не дають). Стало очевидним, що чергова зміна влади і ротація еліти в Україні стане можливою лише збройним шляхом, пише російський політолог Андрій Окара.

З парламентськими виборами в Україні вийшло приблизно як у новелі Хемінгуея "Старий і море". Головний герой у стоїчних муках зловив найбільшу і саму сильну в морі рибу, але ніякого практичного результату це йому не дало: по дорозі додому рибину зжерли акули. Більшість українського населення проголосувало за опозицію, проте опозиційні депутати, замість прийняття законів, тепер зможуть лише красиво пиляти болгарками паркан навколо Верховної Ради. Я навіть придумав, як це робити ще гарніше - треба встановити "чергування по палаті": кожен день, коли в Раді голосування, одна з трьох опозиційних фракцій випилює болгарками по одній секції паркану. Якщо врахувати, що влада не менш героїчно цей паркан буде відновлювати, перформенс може розтягнутися на кілька років.

Щодо "реформ" і "модернізації" по-азаровськи і по-януковичівськи можна лише посміятися, оскільки ці слова в українському слововживанні - приблизно як обгортки від цукерок: обгортки - красиві, цукерок - нема. Новорічний презент від президента, новий склад Кабміну - тому підтвердження. Це не Кабмін Економічного Прориву, це не Кабмін кризових менеджерів, це Кабмін Глобального Кінця або, точніше, Кабмін Полярного Песця. Єдине, що Януковичу вдалося "зробити красиво", - це зірватися з великого кремлівського гачка, на який його підсаджували з приводу Митного Союзу.

Україна - це загадка історії, це сфінкс. Українці - це не народ-хижак, це не народ-мисливець. Але останні події показали, що це вже й не народ-дичина, і не народ-овоч. Поки це народ - фрукт. Влада намагається загнати його в бидлообразний стан, а особливо буйних - віджати з країни. Тому питання "Ту бі о нот ту бі?", "Тварь тремтяча, або право маю?" для України вирішуватиметься у найближчий час і у форматі "тут-і-зараз". Дай Бог, всім залишитися живими і здоровими.