Анатолій : Боевики и оружие продолжают поступать в Украину из России ВИДЕО
Новость от Anatoliy Tkachenko
Боевики и оружие продолжают поступать в Украину из России, - посол США в ОБСЕ. ВИДЕО
В ОБСЕ констатируют отсутствие позитивных изменений в политике Кремля.
В ОБСЕ категорически осудили бездействие России относительно положения на Востоке Украины. Посол Соединенных Штатов в Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе требует немедленного освобождения пленных наблюдателей, сообщает
Кроме того, Дэниэль Баэр обвинил Кремль в попустительстве террористам, помощи им оружием и подкреплением. В конце мая организация потеряла связь с двумя группами наблюдателей, восемь из них находятся в плену сепаратистов.
"Дело в том, что подстрекая насилие, проще начать этот процесс, чем его остановить. Поэтому это может быть трудно, практически говоря, остановить насилие. Но это никак не меняет факта, что боевики и оружие продолжают поступать в Украину со стороны России последними днями и неделями. Мы не видим никаких усилий, направленных на прекращение этого", - констатировал Баэр.
Натрапив на дуже хорошу статтю на улюблену "релігійну" тему.
Священна корова з широкою автономією
12 червня 2014 р.Б. Протоієрей Євген Заплетнюк (УАПЦ)
В Індії був один дивний звичай. Там, коли хтось бажав своєму знайомому нестерпного зла, то дарував йому корову. Але не звичайну корову, а священну, перед якою всі благоговіли та молилися. До речі, навіть до нашого часу індуси продають (пардон) мочу цих корів, з великою радістю її п’ють, втирають у шкіру та купають у ній дітей. За священною коровою потрібно було ретельно та за всіма правилами доглядати, чого не могли собі дозволити навіть досить заможні люди. Тож, буквально за кілька місяців, такий подарунок приводив до абсолютного зубожіння кожну родину, якій не пощастило отримати такий цінний, але безглуздий сюрприз.
Я пригадав цю історію тому, що вона дуже схожа на нашу з вами реальність. Колись нам, наче таку-собі священну корову, насадили в Україні Московський Патріархат. І тепер виглядає, наче сперечаючись із російськими церковниками ти сам стаєш богоборцем. Але це думка цілком помилкова. Нещодавно я писав текст, який так і не наважився опублікувати – надто вже він був радикальним. Так от, там я пропонував українцям відмовитися від відвідування церковних будівель, які залишаються насправді оазами Російської Федерації та пропаганди антиукраїнських, а звідси – антилюдських цінностей. Зазвичай, в більшості храмів МП нічого особливо духовного немає, лише порожня обрядовість змішана з постійною маніпуляцією свідомістю. От у мене віднедавна навіть є улюблена фраза, що стовідсотково характеризує московську версію православ’я : «батюшка, благословите чайник». Всю безглуздість такого мислення може зрозуміти лише людина не заражена цією отрутою.
Коли почалася «Революція гідності», то довгий час Московський Патріархат був на боці Януковича, закликав майдани «не противитися владі, бо всяка влада від Бога». Потім, коли люди безповоротно обрали нову та цілком законну владу, то вже виявилося, що насправді не всяка влада від Бога, а тільки та, що визнана Путіним, а всяка інша – це хунта та злочинці. Минуло ще трохи часу, як виявилося, що УПЦ МП, яка осипала Януковича медалями і благословеннями, а у відповідь отримувала преференції та неймовірні суми для здійснення своїх «статутних завдань», насправді не підтримувала банду, а весь час була в тихій опозиції до всієї «Родини». Скажу від себе, що ця «опозиція» була настільки тихою, що помітною була хіба для особливо актуальних та відвертих коментарів в пресі. Я не лікар, але здається, таке геройство «заднім числом» має небагато цінності, і є швидше вадою людини, ніж досягненням.
Як не прикро визнавати, але сучасна ієрахія УПЦ МП – це зібрання непокараних злочинців.Дуже сподіваюсь, що за сепаратизм, у належний час, буде притягнуто до відповідальності кожну ту скотину, і мені направду байдуже, з бородою вона чи без, шапочку якого кольору носить і за кого себе видає. Зрада вітчизни повинна каратись. Особливо в тих випадках, коли людина багато років поспіль вважає себе непомильною та непідсудною.
Ієрархи та пастирі Московського Патріархату в Україні стали першими, хто готував ідеологічний та практичний грунт для військової операції російських загарбників. Вони, зрештою, й самі багато років є російськими загарбниками, тільки загарбують не землі, а наші душі. До речі, згідно свідчень джерел вартих довіри, під час революції митрополит Павло не тільки сам чкурнув за кордон, але й благословив особливо цінним своїм кадрам покидати межі Лаври, «бо за два тижні там будуть жити солдати». Слава Богу, що нічого такого не сталося.
Але грошові афери «Паші Мерседеса» це квіточки у порівнянні з тими справами, якими він служить на користь Росії. І саме гірше тут те, що таких, як він в УПЦ МП- мало не сто архієреїв! Ще раз пригадаю – менше двадцяти єпископів засудили російську військову агресію в Україні. Всі інші – виявилися яничарами та зрадники нашого народу. Очевидно, що потрібні ми їм лише для того, щоб цілувати руки та давати пожертви. Все інше – для них немає ніякого значення. Особи, які навчилися вправно торгуватися з Богом, не мають жодних проблеми у маніпуляціях ні з власною совістю, ні з власною паствою.
Насправді, таких прикладів безліч. Ось, нещодавно на сайті Кримської єпархії УПЦ МП була новина, тепер, здається, її вже зняли. Там митрополит УПЦ Лазар звертаючись до кримських прикордонників Росії закликає їх «свято берегти кордони рідної землі». Такого відвертого та буквально сатанинського нахабства не від кожного безбожника можна почути …
Тому, немає нічого дивного в тому, що окремі пастирі УПЦ МП втікають в Росію. Вони багато років вели чітку роботу, спрямовану на повалення демократії та українського державного устрою. Вони були справжніми політичними злочинцями, закликали до війни та самі підтримували злочинців. Зрештою, вони фінансувалися з одного джерела, як і нинішні дорогі російські «гості» з Донецька та Луганська. Тож, не за «святу віру» вони страждають, а, як налякані зайці, таємно полинули свої храми та паству, бо самі все добре про себе знають. Їхня віра це віра не апостола Петра, а апостола Юди. В нього теж були власні плани на майбутнє Христа. Тим більше, як можна не скористатися зручною нагодою побути, хоча б на короткий час, самим справжнім мучеником за «Святе Православ’я і єдину Русь-Матушку»?
Тим не менше, хочу щиро подякувати Володимиру Володимировичу Путіну, який для канонічної української автокефалії за один тиждень зробив більше, ніж зробило все українське духовенство за останні двадцять років. Поки ми будемо думати, що далі робити в Україні з священною російською церковною коровою, вона скоро сама здохне, разом із останнім чужоземним окупантом. Шануймося друзі. Дякую за увагу ! ) http://bogoslov.org