"Межигір'я" - сімейка

Історія резиденції Віктора Януковича "Межигір'я" може бути непоганим матеріалом для написання цілої дисертації.

Колись державний будинок відпочинку ще 2007 року вивели з державної власності. Там вирішив звести свій специфічний Петергоф тодішній прем'єр, а нині президент України. Зараз "покращення для Януковича" вже завершено.

У "вотчині" Віктора Федоровича вже є й кінний клуб, і поле для гольфу, і спа-комплекс, і штучний грот...

Описувати словами це гігантоманське царство несмаку немає сенсу – краще подивитися фотографії дебаркадеру з мармуровою підлогою і прикрашених ліванським кедром залів "клубного будиночку".

Скільки коштувала ця нечувана і кітчева розкіш – достеменно невідомо. За деякою інформацією, лише зведення дебаркадеру обійшлося у 75 мільйонів гривень. А це лише один об'єкт. На піку будівельних робіт у "Межигір'ї" через контрольно-пропускні пункти могло заходити по 500 працівників щодня.

Тож скільки грошей "зарили" в персональний рай президента можна лише уявити. Але зараз мова піде не про потяг Януковича до цінних порід деревини і не про чергову люстру по ціні непоганої квартири в Києві.

Схема, за якою резиденція була виведена з державної власності, описувалася неодноразово і докладно. Складалося враження, що в даному випадку втрати держави обмежилися одним урядовим будинком відпочинку.

Але це не зовсім так. Виявилося, що "будівництво сторіччя" також вдарило по бюджету країни.

Як вже писала "Українська правда", будівничі "Межигір'я" укладали угоди з фірмами, які податківці називають фіктивними. Грубо кажучи, це були "помийки", які дозволяють перетворювати гроші у готівку та не сплачувати податки, формуючи собі фіктивний податковий кредит. "Економія" за рахунок громадян очевидна.

За допомогою реєстру судових рішень вдалося знайти ще один епізод такої "економії". І цей епізод є, напевно, одним з найпоказовіших. Адже нова "межигірська помийка" фігурує у сотнях податкових справ у різних регіонах України.

Більше того, вона вигравала мільйонні тендери "Укртрансгазу" і через неї "ганяли" гроші при будівництві стадіону "Арена Львів" до Євро-2012.

Проект "Межигір'я"

Ще 1 грудня 2011 року у Броварській податковій Київської області був складений акт про результати перевірки взаємовідносин двох фірм – ТОВ "Шатро" з міста Бровари та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" з міста Луганськ.

За результатами перевірки, ТОВ "Шатро" занизило собі податок на додану вартість на 419 тисяч 539 гривень.

За версією митарів, це сталося в результаті вчинення "правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків" з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж". Тобто внаслідок укладання фіктивних угод.

Тож податкова донарахувала компанії "Шатро" вказану вище суму ПДВ та ще й оштрафувала більше ніж на 100 тисяч гривень.

Однак фірму не влаштовував такий розвиток подій. Спочатку ТОВ "Шатро" безуспішно оскаржувало це рішення у податкового начальства, а потім пішло до суду.

18 липня 2012 року суддя Київського апеляційного адміністративного суду Олег Басай допоміг підприємцям, та скасував результати податкової перевірки. Треба зазначити, що цей самий суддя з таким самим результатом розглядав іншу справу, де фігурували "межигірські фірми", про що "Українська правда" писала раніше.

Однак податкова вирішила відстоювати своє рішення та пішла в апеляцію. 25 жовтня минулого року Київський апеляційний адмінсуд підтримав податківців та скасував ухвалу суду першої інстанції про недійсність результатів перевірки.

Але компанія "Шатро" також не здавалася і подала касацію до Вищого адміністративного суду. 30 січня 2013 року колегія суддів задовольнила прохання підприємців та відправила суперечку на новий розгляд до першої інстанції.

Остаточного рішення у цій справі поки що знайти не вдалося. Однак з названих ухвал можна дізнатися багато цікавого про відносити ТОВ "Шатро" та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".

За версією податківців, "проблемними" виявилися кілька договорів підряду, укладених між цими фірмами.

Один з договорів, зокрема, стосувався розробки проектної документації будівництва центру відпочинку та здоров'я в урочищі "Межигір'я" на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Як відомо, "Центр відпочинку та здоров'я" в урочищі "Межигір'я" зводила напівлегендарна компанія "Танталіт", якій формально належить 129 гектарів резиденції Віктора Януковича.

Ще 2010 року "Українська правда" писала про задум "Танталіту", який передбачав, що в "Межигір'ї" буде побудовано чотири різних комплекси будівель і споруд: яхт-клуб, гольф-клуб, кінний клуб та адміністративний будинок.

Тепер виявилося, що над проектом Версалю Януковича працювала, зокрема, невідома луганська фірма. Але чи працювала?

Податківці, перевіряючи відношення ТОВ "Шатро" та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", цілком логічно припустили, що раз було замовлення, то мусить бути і відповідна проектна документація, яка стала результатом роботи.

В усякому разі, був підписаний акт здавання-приймання і були виписані відповідні податкові накладні. Але фірма "Шатро" не змогла продемонструвати проектну документацію розбудови "Межигір'я". Отже податківці прийшли до висновку про безтоварність операції.

В цій же справі фігурують ще кілька договорів підряду між ТОВ "Шатро" та "Лугпромстройсантехмонтаж", які викликали сумніви у фіскальних органів і були визнані "безтоварними операціями".

Таким чином, митарі фактично визнали угоду про проектування "Межигір'я" фіктивною та такою, що дозволила ухилитися від сплати податків. Але остаточного рішення суду з цього питання ще немає.

"Арена Львів"

Треба сказати, що підозри податківців мали підстави.

За даними того ж реєстру судових рішень, станом на 25 березня фірма "Лугпромстройсантехмонтаж" фігурувала у 443 ухвалах, винесених у судами різних регіонів України. Сотні постанов стосувалися саме справ щодо ухилення від сплати податків.

Завдяки цим документам можна скласти уявлення про те, чим насправді є компанія, яка начебто проектувала "Межигір'я".

Так, наприклад, "Лугпромстройсантехмонтаж" згадується у рішенні Окружного адмінсуду Києва від 30 січня 2013 року.

Зокрема, в цьому документі зазначається, що відносно директора цієї фірми було порушено кримінальну справу за фактом ухилення від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах.

"Крім того, встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі-продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, в силу відсутності персоналу, приміщень та матеріальних ресурсів, що в подальшому унеможливлює виконання умов будь-яких договорів", – зазначалося у судовому рішенні.

А, наприклад, в рішенні Одеського окружного адмінсуду від 13 лютого 2013 року згадуються висновки податкової щодо проведення цим підприємством "транзитних потоків грошових коштів з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту".

Незважаючи на численні акти податкової про "фіктивність", "безтоварність", "ухиляння" і так далі, фірма продовжує працювати. Сотні судових справ, де фігурує "Лугпромстройсантехмонтаж", з перемінним успіхом почали розглядатися з травня 2011 року та тривають донині.

Одна така справа заслуговує окремої уваги.

Ще 31 січня 2012 податкова Личаківського району Львова здійснила перевірку ТОВ "Укрдизайнгруп" з питань взаєморозрахунків з тим самим ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", що начебто проектувало "Межигір'я".

Ціна питання була скромною. Податківці донарахували "Укрдизайнгруп" 110 тисяч гривень податку на прибуток та 138 тисяч податку на додану вартість.

Такі висновки були вмотивовані результатами перевірки податковою Ленінського району Луганська, яка вкотре запідозрила "Лугпромстройсантехмонтаж" у фіктивності.

На думку податкової, "Укрдизайнгруп" безпідставно сформувало собі податковий кредит та занизило зобов'язання по податку на прибуток за рахунок ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".

Але які ж роботи виконували "проектанти Межигір'я" для фірми "Укрдизайнгруп"? Виявилося, знову розробляли проекти.

Зокрема, за версією фіскальних органів, "проблемними" були угоди по розробці ескізних проектів дизайну інтер'єрів та будівлі стадіону по вулиці Стрийській-Кільцевій дорозі у Львові.

Так-так, саме за цією адресою була зведена "Арена Львів", де проходили матчі чемпіонату Європи з футболу і яка коштувала держбюджету майже 3 мільярди гривень.

Як відомо, львівський стадіон будувала донецька фінансово-промислова група "Альтком", співзасновник якої Олександр Тісленко мав спільний бізнес з партнерами головного ідеолога Євро-2012, колишнього віце-прем'єра Бориса Колеснікова.

А "Укрдизайнгруп", якому донарахували податки і яке винаймало "Лугпромстройсантехмонтаж" для малювання ескізів, ще у вересні 2011 року отримувало державне замовлення на коригування та завершення розробки проектно-кошторисної документації по будівництву стадіону вартістю майже 17 мільйонів гривень.

Втім, на відміну від ситуації з "Межигір'ям", цього разу замовлені ескізи були в наявності.

Також "Укрдизайнгруп" надавало суду лист славнозвісного Нацагентства з Євро-2012, згідно з яким ця держустанова погодила перелік субпідрядних організацій, залучених до виконання проектних робіт по Львівському стадіону. В цьому переліку було й ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".

Тож суд дійшов висновку, що ескізи та лист від людей Колеснікова підтверджують факт реальності операцій, а податківці безпідставно донарахували "Укрдизайнгруп" податки. Податкова навіть подавала апеляцію, але 15 березня 2013 року підтвердила рішенняпершої інстанції.

І ні суд, ні Нацагентство з Євро-2012 не переймалися валом справ, в тому числі і кримінальних, де "Лугпромстройсантехмонтаж" згадується у якості банального "транзитера" конвертаційного центру.

Жадібність

Варто зазначити, що наведене вище – далеко не повний перелік "досягнень" щасливої фірми.

Адже навіть звичайний пошуковик скаже, що в кінці 2010 – на початку 2011 років ця луганська компанія виграла низку "будівельних" тендерів структур "Укртрансгазу",отримавши замовлення на 18 мільйонів гривень. Що це були за замовлення, враховуючи вищевикладене, здогадатися не важко.

Загальновідомо, що будь-яке будівництво є своєрідним "клондайком". Розрахунки часто проходять банальним "кешем". Готівкою розраховуються з будівельниками, за готівку купують матеріали і так далі. Але це все треба "відмити".

А якщо під час "відмивання" можна заробити – ще краще. Тож існує розповсюджена практика укладання угод з ланцюжком фірм, які нібито виконують роботи або поставляють матеріали. До сум, які при цьому записуються у кошториси, відносяться творчо.

Ланцюжок, як правило, обривається на якійсь фіктивній компанії, після чого гроші перетворюються в готівку, а клієнт отримує ще й податковий кредит, який дозволяє сплачувати менше податків. В описаних випадках використовувалася схема з виконанням "проектів".

Скільки існує таких "помийок" – достеменно невідомо. Але багато чого говорить той факт, що через одну й ту саму примарну фірму проганяли гроші при будівництві "Межигір'я", львівського стадіону і вона ще й вигравала тендери "Укртрансгазу".

Це значить, що "бенефіціарами" такої специфічної діяльності є одні й ті самі люди.

Втім, історіями про те, яким чином відбувалася підготовка до Євро-2012 або як проходять тендери в державних нафтогазових компаніях, здивувати когось важко.

А от те, що копійчані в масштабах "Межигір'я" податки "зажали" при розбудові вже приватної резиденції, яку й так за безцінь забрали у держави, свідчить про фантастичну жадібність.

Жадібність, яка також заслуговує на написання окремої дисертації, але вже не з економічної дисципліни.

Сергій Щербина, для УП